- дисиміляція
- —————————————————————————————дисиміля́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
дисиміляція
Смотреть что такое "дисиміляція" в других словарях:
дисиміляція — ї, ж. 1) біол. Процес руйнування органічних речовин, що входять до складу живих тіл. 2) лінгв. Заміна в слові одного з двох однакових або близьких за вимовою звуків іншим, менш спорідненим … Український тлумачний словник
дисиміляція — лінґв. розподібнення … Словник синонімів української мови
дисимілюватися — ю/ється, недок. і док. Піддаватися впливові дисиміляції … Український тлумачний словник
дисимілятивний — а, е. Прикм. до дисиміляція … Український тлумачний словник
асиміляція — ї, ж. 1) Дія за знач. асимілювати 1) і стан за знач. асимілюватися 1); уподібнення; прот. дисиміляція. 2) біол.Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. 3) лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. 4)… … Український тлумачний словник
ейтрофія — ї, ж. Стан організму, за якого процеси асиміляції і дисиміляції знаходяться в оптимальному взаємовідношенні … Український тлумачний словник
розподібнення — я, с., лінгв. Те саме, що дисиміляція 2) … Український тлумачний словник
